Акцентуація особистості: життя на межі психічного фолу

Автор: | 27.10.2017

Акцентуація характеру по Леонгарду, Личко: тест, типи.

Зміст:

  • Типи акцентуації особистості
  • Акцентуації характеру по Леонгарду
  • Акцентуації характеру по Личко

Акцентуація характеру по Леонгарду, Личко: тест, типи Бувають такі люди, при характеристиці яких буде вельми доречним вжити слово «занадто»: занадто емоційні, занадто дратівливі, занадто сором’язливі та інше.

У кожного з них є якась одна яскраво виражена риса характеру, яка часто сильно ускладнює їх взаємодію з навколишнім світом. Така особливість людини в психології отримала назву акцентуації. Таким чином, акцентуація особистості — це нестандартне превалювання будь-яких рис характеру, яке за певних обставин може максимально наблизити її до патологічного стану.

Типи акцентуації особистості

Характер людини — це кілька десятків рис, які роблять його унікальним, визначають його поведінку в житті і взаємодія з оточуючими людьми. Залежно від того, які риси характеру є провідними, а також в якій мірі виражено їх лідерство, акцентуації можуть бути класифіковані за типами.

Типи акцентуації характеру в різні часи розроблялися декількома вченими-психологами, психіатрами. Найбільшу популярність здобули визначення акцентуації характеру по Леонгарду і Личко.

Акцентуації характеру по Леонгарду

Класифікація акцентуацій характеру від німецького психіатра Карла Леонгарада має на увазі 12 типів, кожен з яких був розроблений на основі спостереження за спілкуванням дорослих людей між собою в залежності від спадковості, соціального середовища і особистісного розвитку людини. У кожного типу вчений виділив свої провідні риси:

  • тривожний — з підвищеним ступенем підозріливості та як результат — невпевнений, схильний до самокритики і ведений іншими,
  • гіпертімний — з надзвичайною активністю, рухомий мімікою, бажанням безперервної діяльності,
  • емотивний — дуже чутливий і сприйнятливий, а тому що вміє співчувати,
  • дістіміческій — песимістичний, замкнутий, повільний і мовчазний, що переживає з приводу,
  • демонстративний — ставить своє «я» над усе, схильний до обм ну, хвастощів, необгрунтованосамовпевнений,
  • афективно-лабільний — живе згідно з визначеними стандартами,
  • застревающий тип акцентуації характеру — ревнивий, підозрілий, мстивий і нудний, спраглий слави, визнання, але через власну впертість відчуває відчай від неможливості досягти бажаного,
  • афективно-екзальтований — відкритий до спілкування, в якому керується виключно почуттями, емоціями,
  • збудливий — живе інстинктами, а тому здатний дуже швидко пройти шлях від загальмованості до крайньої збудливості,
  • педантичний — формаліст, замученийстрахом невідповідності ідеалу, підозрюючи у себе хвороби, м’який і нерішучий,
  • інтровертірованний — закритий, впертий, нетовариський, стриманий,
  • екстравертований — відкритий, контактний, податливий, готовий допомогти.

Визначити той чи інший тип, як у дорослих, так і у дітей допоможе тест на акцентуації характеру, який розробив психолог Г.Шмішек. У ньому 88 питань, які потребують однозначного позитивного або негативного відповіді.

Теоретичною базою опитувальника стало вчення німецького психіатра, ось чому ця класифікація ще називається акцентуації характеру Леонгарда-Шмішека. Тест корисно буде пройти всім. Адже з його допомогою можна не тільки дізнатися провідні риси своєї особистості, тобто подивитися на себе з боку, але і визначити свою професійну придатність.

Акцентуації характеру по Личко

Типы акцентуации характера по Личко Проблемою акцентуації особистості займалися і російські психіатри. Зокрема, А. Личко запропонував свою типологічну систему, яка більшою мірою стосувалася особливостей розвитку підлітків.

Типи акцентуації характеру по Личко і визначають їх риси характеру:

  • шизоїдний тип акцентуації характеру — замкнутість, відособленість, зосередженість на своєму внутрішньому світі, байдужість до світу зовнішнього,
  • гіпертімний — активність , жага змін, зміни діяльності, поверховість,
  • лабільний — часта зміна настрою без будь-якого приводу, сприйнятливість, чуйність, але з необхідністю психологічної підтримки,
  • циклоїдний тип акцентуації характеру — постійно мінливий настрій від позитивного до депресивного, але з переважаннямостаннього, уникнення великих компаній, роздуми про самого себе і вивчення свого внутрішнього світу,
  • сенситивний — напружене поведінку серед чужих і вільне серед своїх, старанність у праці, чутливість в емоціях при певному комплексі неповноцінності,
  • епілептоідний — збудливість і дратівливість на межі гніву, примхливість і деспотичность, бажання самоствердитися за рахунок інших,
  • істероїдний — боротьба за увагу оточуючих, марнославство, егоїзм,
  • нестійкий — лінь , мінімальна цілеспрямованість, безз ботность і бажання легкого життя,
  • психастенический — розсудливість, схильність до аналізу, самокритичність, невпевненість у власних силах,
  • астено-невротичний — примхливість, дратівливість, підвищена стомлюваність,
  • конформний — відомість, безініціативність, пристосуванство .

Цікаво, що більшість з цих показників як по одній класифікації, так і з іншої цілком можуть вважатися позитивними рисами характеру. Але проблема акцентуації полягає якраз в тому, що навіть сама чудова риса, якщо вона виражена в крайньому ступені, стає нестерпним.

А під впливом різних провокуючих чинників (захворювання центральної нервової системи, психотравми, складні життєві обставини) ця психологічна особливість може трансформуватися в патологію.

Що робити в такому випадку — підкаже психіатр. Він же може призначити відповідне медикаментозне лікування.